- розпилювання
- —————————————————————————————розпи́лювання 1іменник середнього родурозсіювання—————————————————————————————розпи́лювання 2іменник середнього родурозрізування
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розпилювання — I я, с. Дія за знач. розпилювати I. II я, с. Дія за знач. розпилювати II … Український тлумачний словник
розпилювальний — а, е, спец. Признач. для розпилювання (див. розпилювання I) чого небудь … Український тлумачний словник
розпилювач — I а, ч. Прилад або пристрій для розсіювання якої небудь рідини чи порошку. II а, ч. Той, хто розпилює що небудь; фахівець із розпилювання (див. розпилювання II) чогось … Український тлумачний словник
шпалорізний — а, е. Признач. для розпилювання деревини на шпали. •• Шпалорі/зний верста/т верстат для поздовжнього розпилювання колод і виготовлення з них шпал … Український тлумачний словник
автомакс — а, ч. Ручний апарат для розпилювання рідин стисненим повітрям; застосовується для дезінфекції і дезінсекції … Український тлумачний словник
восьмерня — і/, ж., діал. Дошка після розпилювання стовбура дерева на вісім частин … Український тлумачний словник
дюза — и, ж. 1) Пристрій для розпилювання рідини. 2) Отвір у ракетному або реактивному двигуні, крізь який здійснюється викид газів … Український тлумачний словник
каменепиляльний — а, е. Признач. для розпилювання кам яних брил або випилювання плит, блоків з масиву гірських порід … Український тлумачний словник
лісопилка — и, ж. 1) розм. Те саме, що лісопильня. 2) Машина для розпилювання лісу (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
лісопильний — а, е. Стос. до розпилювання лісу (у 2 знач.) … Український тлумачний словник